Історія школи

                                                                         В широкім степу  українськім,

                                                                       Де наш Інгулець  протіка,

В козацькім  селі,  у  Диківці,

Збудована школа така.

Завжди вона радо стрічає

Залітних своїх пташенят ,

І в світле життя проводжає,

Своїх юнаків і дівчат.

Вже більше століття навчає

Вона диківських дітлахів

І гарні традиції має,

Збережені з давніх віків.

То ж мрій і твори,  рідна школо,

У душах добро засівай, і на освітянському полі

Ти щедрий збирай урожай.

У вірші В.М.Андрієнка, вчителя  Диківської школи говориться про школу, яка дійсно працює вже більше століття, переживши різні перетворення. Засноване село Диківка в 1741 році козаком Диком спочатку як хутір- зимівник.. В 1860 році  в селі збудована дерев’яна церква імені Богоявлення Господнього. У 70-х роках цього століття була збудована нова дерев’яна церква Покрови Пресвятої. У 1888 році на місці старої церкви знову збудовано нову кам’яну церкву Богородиці, яка існує і сьогодні. А у 1890 році при другій церкві відкривається богоявленська школа грамоти , в якій навчалось 25 хлопчиків і 5 дівчаток. На неї в рік витрачалось 38 карбованців. Завідував школою священик Іван Горняков, а учителем був Анастасій Кристович. У 1891 році при Покровський церкві відкрилася ще одна школа грамоти , в якій навчалось 30 хлопчиків і чотири дівчинки. Витрачалось на неї в рік 29 карбованців. Завідував школою священик Діонісій Козачинський, а учителем був Лаврентій Григоренко. У 1896 р. відкривається земська школа, в якій навчається 116 учнів (105 хлопців і 11дівчат). Працювала також школа грамоти , в якій навчалось 13 учнів. Після встановлення Радянської влади в 1918році в село з Бессарабії почали переселяти молдован. Тому вже в 1927 році в селі відкривається початкова школа для молдован і агросемирічна школа. В 1934 в Диківку переселяють білорусів і тому відкривають школу з білоруською мовою навчання, директором якої був Станкевич. В 1938 році агросемирічну школу реорганізували в семирічну, директором школи став І.Цуркан. Перший випуск у семирічній школі був 15 червня 1941 року. З 1945 року в селі працювали чотири початкові, три семирічні школи. Директором семирічної школи №2 була Настя Федорівна Діденко, директором семирічної школи №1 до 1953 року – Гаврило Степанович Зайцев, семирічної школи №3 Тупало Микола Мефодійович. Завідувачами початкових шкіл були Євгеній Ілліч Фетесько, Гнат Климович Григораш. Згодом початкові школи були приєднані до семирічної школи №2, де директором був Григорій Григорович Смик. Потім семирічна стала восьмирічною, а директором став Федір Герасимович Скороход, згодом Гнат Аксентійович Нестеров. Працює семирічна школа №1 до 1951року, далі стає середня школа №1;  до 1953 року директором працював Зайцев Гаврило Степанович. З 1953 року директором тимчасово призначений Гриценко Олексій Прохорович, завучем Полобок В.І. В 1955році Гриценко О.П. переїжджає в Іванківці, директором призначений до 1957 року Пруденко Володимир Степанович. 3 1959 року Диківська середня №1, директор -- Довженко В.І. В 1976 році восьмирічна школа з’єдналась з середньою, в селі залишилась одна середня школа. Очолив її Василь Іванович Довженко. З усього району в селі збереглася стара будівля школи, яку збудували в 1905 році. Цей храм науки пережив як тяжкі часи, так і часи піднесення. 

У 1961році Диківська сш №1 налічує 220 учнів . З 1972 ріку директором  школи  призначений  Полобок Василь Іванович. Очолював він школу до 1991 року, з 1991 року до 1994 року директор – Іванець Валерій Олексійович, 1994 р. – 2006р. –Григораш Олена Василівна, 2006р.-2010р. Дерев’янко Костянтин Миколайович, з 2010 року – Григораш О.В.